Історія цін на сировинні товари: суперцикли, цінові шоки та рушійні сили довгострокових трендів

Визначення історії цін на сировину
Ціни на сировинні товари рухаються довгостроковими циклами — так званими суперциклами — які тривають 10-20 років і зумовлені значними структурними змінами у світовому попиті та пропозиції. Між суперциклами ціни на сировину тривалий час перебувають у стані «ведмежого» ринку, оскільки пропозиція зростає, щоб задовольнити попит. Ключові епізоди, що сформували сучасні товарні ринки: нафтові шоки OPEC 1970-х років, «ведмежий» ринок сировини 1980-1990-х років, суперцикл 2000-х років, спричинений розвитком Китаю, фінансова криза 2008 року, а також подвійний шок 2020-х років: колапс попиту під час COVID-19 та енергетична криза 2022 року, спричинена російсько-українською війною.

---

Зміст

1. Що таке сировинний суперцикл?
2. Бум відновлення після Другої світової війни (1945–1960-ті роки)
3. Сировинний суперцикл 1970-х років: нафтові шоки та стрибки цін на продовольство
4. «Ведмежий» ринок 1980-х–1990-х років: дешева сировина та ера надлишку
5. Суперцикл 3: Сировинний бум у Китаї (2000–2011)
6. Фінансова криза 2008 року: найстрімкіший обвал сировинних ринків
7. Втрачене десятиліття: «ведмежий» ринок сировини 2012–2020 років
8. Колапс та відновлення під час COVID (2020–2021)
9. Сировинний шок 2022 року: Росія, Україна та енергетична криза
10. Як отримати доступ до історичних даних про ціни на сировину
11. Поширені запитання
12. Основні висновки

---

Що таке сировинний суперцикл?

Сировинний суперцикл — це тривалий період (довжиною в десятиліття), протягом якого ціни на товари перевищують трендові показники через структурні зміни у світовій пропозиції та попиті. Суперцикли відрізняються від звичайної цінової волатильності двома ключовими ознаками:

1. Тривалість: звичайні стрибки цін тривають від тижнів до місяців; суперцикли — від 10 до 20 років.
2. Причина: суперцикли зумовлені змінами у структурній базі попиту чи пропозиції — індустріалізацією великої економіки, впровадженням нових технологій, що потребують величезних обсягів матеріалів, або фундаментальними змінами у виробництві енергії.

Термін став популярним у наукових та інвестиційних дослідженнях на початку 2000-х років, коли аналітики намагалися пояснити, чому ціни на сировину зростали роками й, здавалося, мали потенціал для подальшого росту. Ретроспективне визначення попередніх суперциклів стало базовою концепцією.

Патерн суперциклу:
– Фаза 1 (бум): Зростання структурного попиту перевищує виробничі потужності. Ціни зростають. Інвестиції у видобуток та виробництво відстають, оскільки створення потужностей потребує років.
– Фаза 2 (пік): Високі циклічні ціни залучають масштабні інвестиції в нові потужності. Виробництво розширюється.
– Фаза 3 («ведмежа» фаза): Нові обсяги пропозиції виходять на ринок одночасно, часто з надлишком. Зростання попиту сповільнюється. Ціни падають протягом років.
– Фаза 4 (дно): Низькі ціни змушують закривати високовитратні виробництва. Інвестиції припиняються. Закладається фундамент для наступного циклу.

Ця концепція корисна для розуміння довгострокових цінових трендів, хоча вона є дещо суперечливою — виявити суперцикл у режимі реального часу важко, а щодо періодизації та причин ведуться дискусії. Проте цей підхід допомагає пояснити, чому сировинні ринки поводяться так, що їхній рух часто триває набагато довше, ніж передбачають фундаментальні моделі.

---

Бум відновлення після Другої світової війни (1945–1960-ті роки)

Друга світова війна зруйнувала більшу частину промислової інфраструктури Європи та Азії. Післявоєнна відбудова створила сталий попит на сталь, мідь, алюміній, деревину та сільськогосподарські товари.

План Маршалла (1948–1952) спрямував 13 мільярдів доларів (приблизно 150 мільярдів доларів у сучасній вартості) на відновлення Європи, що безпосередньо трансформувалося в попит на сировину. Відновлення виробничої бази Японії, починаючи з 1950-х років, додало ще більше промислового попиту в Азії.

Ціни на сировину протягом 1950-х та початку 1960-х років відображали цей попит на відбудову. Бреттон-Вудська валютна система (фіксовані обмінні курси, долар, прив’язаний до золота) забезпечувала цінову стабільність, що запобігало інфляційним стрибкам цін на сировину, які сталися пізніше.

Найважливішою історією цієї епохи був не стрибок цін, а створення сучасної нафтової промисловості. Відкриття родовищ нафти на Близькому Сході — у Саудівській Аравії, Кувейті, Ірані та Іраку — за підтримки інвестицій нафтових компаній США та Європи, створило інфраструктуру пропозиції, яка домінувала у світовій енергетиці протягом ХХ століття. «Сім сестер» (Standard Oil, Shell, BP та інші) контролювали більшу частину цього видобутку протягом 1960-х років, утримуючи ціни на нафту відносно стабільними та низькими (нижче 3 доларів за барель у номінальному вираженні протягом 1960-х).

Ціни на сільськогосподарську продукцію протягом 1950–1960-х років формувалися під впливом аграрної політики США — підтримка цін, програми регулювання пропозиції (виробничі квоти, скорочення посівних площ) та програми продовольчої допомоги створили регульований ринок, що мінімізував вплив ринкової динаміки попиту та пропозиції.

---

Сировинний суперцикл 1970-х років: нафтові шоки та стрибки цін на продовольство

1970-ті роки стали десятиліттям, яке навчило товарні ринки розуміти геополітичні ризики, монетарну нестабільність та концентрацію пропозиції.

Кінець Бреттон-Вудської системи (1971): у серпні 1971 року президент Ніксон призупинив конвертованість долара в золото — це відомо як «шок Ніксона». Крах системи фіксованих обмінних курсів призвів до знецінення долара та прискорення інфляції. Оскільки сировинні товари оцінюються в доларах, девальвація валюти штовхала номінальні ціни вгору протягом усього десятиліття.

Нафтове ембарго 1973 року: у жовтні 1973 року арабські члени OPEC призупинили експорт нафти до США, Нідерландів та інших країн, які підтримали Ізраїль під час Війни Судного дня. Протягом кількох місяців ціна на нафту зросла вчетверо — з приблизно 3 до 12 доларів за барель. Довгі черги на заправках у США стали одним із символів того десятиліття.

Іранська революція 1979 року та другий нафтовий шок: падіння шахського режиму та подальша революція порушили видобуток нафти в Ірані (який становив близько 6 млн барелів на добу). Ірано-іракська війна (1980–1988) додала ще більшої нестабільності. Ціни на нафту зросли з ~13 доларів у 1978 році до ~35 доларів за барель до 1980 року (приблизно 125 доларів у цінах 2024 року).

Два нафтові шоки разом справили глибокий вплив на світову економіку: вони спровокували стрімке зростання інфляції, сприяли економічній стагнації 1970-х років (стагфляція) і стимулювали масові інвестиції в енергоефективність та альтернативні джерела енергії.

Стрибок цін на продовольство 1972–1974 років: у 1972 році через несприятливі погодні умови в СРСР суттєво впало виробництво зерна. СРСР здійснив масштабні закупівлі пшениці в США, про які уряд США не здогадувався і не оголошував заздалегідь — це назвали «великим пограбуванням зерна». Ціни на американську пшеницю подвоїлися за лічені місяці; світові ціни на продовольство різко злетіли. Цей епізод продемонстрував, як шоки попиту з боку великих країн-імпортерів (Росія рідко була значним імпортером раніше) можуть дестабілізувати товарні ринки.

---

«Ведмежий» ринок 1980-х–1990-х років: дешева сировина та ера надлишку

Сировинний суперцикл 1970-х років заклав підвалини для власного розвороту — патерн, який повторюється в історії сировинних ринків.

Реакція пропозиції на високі ціни: Високі ціни на нафту в 1970-х роках спровокували величезні інвестиції у видобуток за межами OPEC. Нафта з Північного моря (Велика Британія та Норвегія) почала надходити у великих обсягах з кінця 1970-х. Видобуток на Алясці досяг піку в 1988 році. Розширювалося виробництво в Мексиці, зростав внутрішній видобуток у США. До 1983–1986 років OPEC почала втрачати частку ринку на користь інших виробників.

Обвал цін на нафту 1986 року: Саудівська Аравія, неодноразово скорочуючи видобуток для підтримки цін, але при цьому втрачаючи частку ринку, змінила курс наприкінці 1985 року і «відкрила крани». Ринок нафти обвалився з ~30 доларів до менш ніж 10 доларів за барель до квітня 1986 року — це падіння залишається одним із найстрімкіших в історії нафтового ринку. Дешева нафта знизила не лише витрати на енергоносії, а й сприяла економічному зростанню 1980-х–1990-х років.

Сільськогосподарські надлишки: Державні субсидії США та ЄС, а також технологічні вдосконалення (сорти «Зеленої революції», кращі добрива, розширення зрошення) підвищили продуктивність агросектору протягом 1980-х років. Світові запаси зерна досягли рекордних рівнів. Уряд США платив фермерам за те, щоб вони не засівали поля (за програмами вилучення земель з обігу). Реальні ціни на агропродукцію демонстрували тренд до зниження протягом більшої частини 1980-х та 1990-х років.

Метали у 1990-х: Розпад СРСР (1991) додав колишнє радянське виробництво металів до світових ринків, зокрема алюмінію. Великі алюмінієві заводи епохи СРСР у Сибіру, що отримували дешеву енергію, виробляли метал за собівартістю, яка не відповідала ринковій економіці, заповнюючи світовий ринок. Ціни на алюміній на LME впали до багаторічних мінімумів. Азійська фінансова криза 1997–1998 років вдарила по попиту на метали та енергоносії, подовжуючи «ведмежий» ринок.

Мідь по 0,60 дол./фунт: До кінця 1998–1999 років ціна на мідь на LME впала приблизно до 0,60 долара за фунт — рівень, який зробив більшість шахт збитковими та призвів до значного скорочення видобутку. Це стало відправною точкою, яка пояснює, наскільки драматичним згодом став бум, спричинений Китаєм.

---

Суперцикл 3: Сировинний бум у Китаї (2000–2011)

Жодна подія в сучасній історії сировинних ринків не зрівняється з індустріалізацією Китаю. Між 2000 та 2011 роками попит Китаю практично на кожну сировину зростав темпами, яких світ ніколи раніше не бачив від однієї економіки.

Масштаб індустріалізації Китаю: у 2000 році Китай споживав близько 13% світової міді, 20% сталі та 15% енергії. До 2010 року ці частки зросли приблизно до 40% (мідь), 45% (сталь) та 20% (енергія). Абсолютне зростання попиту — а не просто частка — було приголомшливим.

Рушійні сили:
– Урбанізація: сотні мільйонів людей переїхали з сільської місцевості до міст, потребуючи житла, доріг, заводів та інфраструктури
– Інвестиції у виробництво: Китай став «світовою фабрикою», що потребувало сталі, алюмінію, міді та пластику
– Інфраструктура: автомагістралі, аеропорти, енергомережі, залізниці — все це інтенсивно споживає метали та енергію
– Нерухомість: будівельний бум у Китаї спожив більше сталі та цементу, ніж будь-яка інша країна в історії.

Динаміка цін на сировину 2001–2011:
– Мідь: з ~0,60 дол./фунт (2001) до ~4,60 дол./фунт (пік 2011 року) — приблизно в 7 разів за 10 років
– Сира нафта: з ~20–25 дол./барель (2001–2002) до 147 дол./барель (пік у липні 2008 року)
– Кукурудза: з ~2,00 дол./бушель (початок 2000-х) до піків вище 7,50–8,00 дол./бушель
– Залізна руда: з ~12 дол./тонна (базова ціна на початку 2000-х) до ~180–190 дол./тонна (пік 2011 року)
– Вугілля: енергетичне вугілля з 30–40 дол./тонна до понад 130 дол./тонна на піку

Повільна реакція пропозиції: пропозиція сировини не може миттєво реагувати на цінові сигнали. Мідній шахті потрібно 5–10 років від розвідки до видобутку. Вугільній шахті — роки розробки. Інфраструктура портів для залізної руди будується роками. Пропозиція намагалася реагувати на зростання цін, але постійно відставала від попиту, утримуючи ціни на високому рівні протягом десятиліття.

Вторинний сировинний бум — сільське господарство: зростання добробуту в Китаї збільшило споживання білка (більше м’яса, що потребує фуражного зерна), а мандати на біопаливо в США та ЄС створили додатковий попит на кукурудзу (етанол у США) та рослинні олії (біодизель у ЄС). Криза цін на продовольство 2007–2008 років супроводжувалася різким стрибком цін на агропродукцію, що посилило продовольчу небезпеку в країнах, що розвиваються та залежать від імпорту.

---

Фінансова криза 2008 року: найстрімкіший обвал сировинних ринків

11 липня 2008 року ціна на нафту сягнула 147 доларів за барель — найвищої номінальної ціни на той час. До грудня 2008 року вона впала до 32 доларів. За п’ять місяців нафта втратила майже 80% своєї вартості.

Крах Lehman Brothers у 2008 році спровокував синхронну світову рецесію — найгіршу з 1930-х років. Попит на сировину впав всюди одночасно. Торгове фінансування «замерзло» (акредитиви було важко отримати протягом кількох тижнів після банкрутства Lehman). Обсяги світової торгівлі обвалилися. Судна стояли на рейдах, бо не було вантажів для перевезення.

Обвал цін на сировину по всьому спектру:
– Мідь впала з ~4,00 дол./фунт до ~1,25 дол./фунт у період з липня по грудень 2008 року
– Кукурудза впала з ~7,50 дол./бушель до ~3,50 дол./бушель
– Балтійський індекс суховантажів (Baltic Dry Index) впав з піку 11 793 у травні 2008 року до 663 у грудні 2008 року — обвал на 94%

Швидкість обвалу відображала надмірні спекулятивні позиції (товарні фонди тримали великі «довгі» позиції), попит, що базувався на кредитуванні й випарувався разом із скороченням кредитування, а також реальний колапс світової торгівлі та судноплавства.

Відновлення: політична відповідь — безпрецедентне пом’якшення монетарної політики у світі, китайський стимул на суму близько 586 мільярдів доларів (оголошений у листопаді 2008 року) та програма TARP у США — почали відновлювати попит на сировину вже до середини 2009 року. Відновлення для сировинних товарів було швидким: мідь повернулася вище 3,00 доларів за фунт до початку 2010 року, а ціна на нафту відновилася до 80–100 доларів за барель до 2010–2011 років, оскільки китайський попит відновив своє структурне зростання.

---

Втрачене десятиліття: «ведмежий» ринок сировини 2012–2020 років

Після піку суперциклу, спричиненого Китаєм, і відновлення після кризи 2008 року сировинні ринки увійшли в тривалу фазу «ведмежого» ринку. Інвестиції у видобуток, стимульовані високими цінами 2000-х років, почали давати результат — і навіть занадто багато.

Хвиля інвестицій у видобуток та енергетику: між 2010 та 2014 роками гірничодобувні та нафтовидобувні компанії інвестували небаченими раніше темпами. BHP, Rio Tinto, Vale та Glencore вклали мільярди у розширення видобутку міді, залізної руди та вугілля. Сланцева революція в США — завдяки гідророзриву пласта та горизонтальному бурінню — збільшила видобуток нафти в США з 5 мільйонів барелів на добу у 2008 році до майже 13 мільйонів барелів до 2019 року.

Наслідки надлишку пропозиції: до 2014–2016 років значна частина цієї нової пропозиції вийшла на ринок. Водночас темпи зростання економіки Китаю сповільнилися з 10%+ на початку 2000-х до 6–7%. Пропозиція зростала швидше за попит. Ціни впали.

Знакові віхи «ведмежого» ринку:
– Нафта: впала з ~115 дол./барель (червень 2014) до нижче 27 дол./барель (січень 2016) — падіння на 77% за 18 місяців, спричинене відмовою OPEC скоротити видобуток для захисту частки ринку від сланцевої нафти США
– Залізна руда: впала зі 190 дол./тонна (2011) до нижче 38 дол./тонна (грудень 2015)
– Мідь: впала з 4,60 дол./фунт (2011) до 1,96 дол./фунт (січень 2016)
– Вугілля: енергетичне вугілля впало зі 125 дол./тонна до нижче 50 дол./тонна

Банкрутства у гірничій галузі: «ведмежий» ринок призвів до численних закриттів шахт та банкрутств компаній. Peabody Energy (найбільша вугільна компанія США) подала заяву про банкрутство у 2016 році. Численні дрібні гірничодобувні компанії зникли. Скорочення виробництва зрештою почало відновлювати баланс ринків.

---

Колапс та відновлення під час COVID (2020–2021)

Пандемія COVID-19 спровокувала найстрімкіший квартальний обвал попиту в історії сировинних ринків. Світовий попит на нафту впав приблизно на 30 мільйонів барелів на добу у квітні 2020 року — це близько 30% загального споживання — через припинення авіасполучення, зупинку автотранспорту та колапс промислової активності.

Ф’ючерси на нафту марки WTI торгувалися за від’ємною ціною -37,63 долара за барель 20 квітня 2020 року — вперше в історії великий сировинний ф’ючерс мав від’ємну ціну. Сховища були переповнені; ніхто не міг прийняти поставку.

Проте історія сировини 2020–2021 років була зрештою визначена швидкістю та нерівномірністю відновлення, а не обвалом:

• Попит на фізичні товари злетів: COVID змінив споживчі витрати з послуг (ресторани, туризм) на товари (ремонт дому, електроніка, спортивне обладнання). Це стимулювало попит на мідь (електроніка, проводка), деревину, алюміній та продукти, що залежать від напівпровідників.
• Пропозиція відновлювалася повільно: шахти, закриті під час локдаунів, потребували місяців на перезапуск. Контейнерні перевезення були серйозно порушені. Вузькі місця в ланцюгах поставок спричинили дефіцит окремих товарів, що підсилило попит на сировину.
• Державні стимули: США, ЄС та Китай розгорнули масштабні фіскальні стимули — видатки на інфраструктуру, виплати споживачам, розширення допомоги з безробіття — що підтримало попит на сировину.

До кінця 2020 року і протягом 2021 року більшість цін на сировину повернулися до доковідного рівня або перевищили його:
– Мідь досягла 10 000 доларів за тонну у травні 2021 року — новий історичний максимум
– Ф’ючерси на американську деревину (індикатор попиту на житло в США) злетіли до надзвичайних висот, перш ніж обвалитися, коли виробничі потужності лісопилок наздогнали попит
– Ціни на сільськогосподарську сировину різко зросли завдяки активним закупівлям Китаю та збоям у ланцюгах поставок

---

Сировинний шок 2022 року: Росія, Україна та енергетична криза

Вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року стало найбільшим порушенням поставок сировини з часів нафтових шоків 1970-х років.

Роль Росії у світових поставках сировини:
– Нафта: другий за величиною експортер у світі, близько 5–7 мільйонів барелів на добу експорту сирої нафти та нафтопродуктів
– Природний газ: головний постачальник газу в Європу трубопроводами; ~40% імпорту газу в ЄС до вторгнення
– Пшениця: найбільший експортер у світі, ~20–25% світової торгівлі
– Добрива: великий експортер сечовини (карбаміду), аміачної селітри та калію
– Алюміній, нікель, паладій: значні частки світового виробництва
– Вугілля: важливий постачальник для Європи та Азії

Поєднання санкцій, добровільної відмови покупців від російської сировини та збоїв у постачанні через зону бойових дій створило одночасні шоки на багатьох товарних ринках:

• Природний газ у Європі: ціни на газ TTF в ЄС зросли з ~25 євро/МВт-год на початку 2022 року до понад 340 євро/МВт-год у серпні 2022 року — стрибок у 13 разів. Європейські домогосподарства та промисловість зіткнулися з катастрофічним зростанням вартості енергії.
• Сира нафта: Brent зросла до 139 доларів за барель у березні 2022 року — найвищий показник з 2008 року.
• Пшениця: ціни на пшеницю на CBOT зросли з ~800 центів/бушель до понад 1200 центів/бушель за кілька тижнів.
• Добрива: азотні добрива, калій та фосфати — всі вони підскочили до багаторічних максимумів через перебої в поставках з Росії та Білорусі.

За оцінками, енергетична криза 2022 року коштувала європейським домогосподарствам та підприємствам сотні мільярдів євро додаткових витрат на енергію і сприяла найвищій інфляції в Європі за 40 років. Вона спровокувала масштабний політичний зсув у європейській енергетичній політиці — прискорення переходу на відновлювані джерела енергії, розвиток інфраструктури для імпорту LNG та зниження залежності від російських енергоносіїв.

Нормалізація цін на сировину (2023–2024): до 2023 року більшість цін суттєво відступили від піків 2022 року. Запаси газу в Європі відновилися (завдяки зниженню попиту, імпорту з Норвегії та LNG). Ціни на нафту стабілізувалися. Сільськогосподарські ринки адаптувалися, оскільки Україна знайшла альтернативні експортні маршрути. Проте структурні зміни — повний відхід Європи від російської енергії, вищий базовий рівень витрат на енергію — залишаються.

---

Як отримати доступ до історичних даних про ціни на сировину

Для всіх, хто бажає вивчати історію цін на сировинні товари, доступно кілька якісних безкоштовних джерел даних:

FRED (Federal Reserve Bank of St. Louis) — найбільш корисна безкоштовна база даних для історичних цін. Вона містить серії даних за десятиліття для нафти (WTI, Brent), золота, срібла, міді, алюмінію, кукурудзи, пшениці, сої, природного газу та багатьох інших. Відвідайте fred.stlouisfed.org і шукайте будь-який товар. Усі дані безкоштовні, доступні для завантаження та часто оновлюються.

World Bank Commodity Price Data (“Pink Sheet”) — публікується щомісяця і охоплює близько 70 товарів з 1960 року. Доступна безкоштовно на worldbank.org/en/research/commodity-markets. «Рожевий лист» (Pink Sheet) особливо корисний для довгострокових порівнянь між різними товарами та для м’яких сировинних товарів, які погано представлені у фінансових джерелах даних.

IMF Primary Commodity Prices (data.imf.org) охоплює енергетику, метали та сільськогосподарську сировину на щомісячній основі. Корисно для посилань на ціни, які цитує МВФ.

Macrotrends.net — безкоштовний веб-ресурс, де на графіках представлені історичні ціни на нафту, золото, срібло, мідь, природний газ та агропродукцію з анотаціями основних подій. Відмінно підходить для візуального дослідження цінової історії.

CME Group та ICE публікують історичні дані про ф’ючерси, доступні на умовах різного ступеня вільного/платного доступу. Історичні ціни розрахунку доступні для зареєстрованих користувачів.

Bloomberg та Refinitiv надають повну історію цін на всі класи активів, але вимагають передплати. Стандарт для фінансових та торгових установ.

Для більшості навчальних та аналітичних цілей FRED та World Bank Pink Sheet разом надають усе необхідне для ретельного аналізу історії цін на сировину.

---

Поширені запитання

Який «ведмежий» ринок сировини був найтривалішим у сучасній історії?

«Ведмежий» ринок 1980–1990-х років для промислової сировини та енергоносіїв тривав приблизно 15–20 років залежно від товару (приблизно 1980–1998 роки для нафти, з дном під час азійської фінансової кризи). Реальні ціни на агропродукцію (з урахуванням інфляції) демонстрували дуже довгострокове зниження протягом більшої частини ХХ століття, яке переривалося епізодами стрибків, оскільки продуктивність зростала швидше за населення. Золото перебувало у «ведмежому» ринку від свого піку у 1980 році (850 дол./унція) до дна у 1999 році (~252 дол./унція) — 19 років.

Чому ціна на нафту стала від’ємною у 2020 році?

Ф’ючерси на нафту WTI торгувалися за від’ємною ціною 20 квітня 2020 року, тому що термін дії ф’ючерсного контракту на найближчий місяць наближався до фізичної поставки, а сховища нафти в Кушингу, штат Оклахома, були майже повністю заповнені. Власники контрактів, які не могли прийняти фізичну поставку нафти, були змушені платити покупцям, щоб ті забрали ці контракти. Це була структурна проблема механіки ф’ючерсного контракту під час безпрецедентного обвалу попиту — а не сигнал про те, що нафта остаточно втратила свою цінність.

Як сировинний бум 2000-х років порівнюється з попередніми суперциклами?

Сировинний суперцикл 2000-х років, спричинений Китаєм, був, мабуть, найбільшим у сучасній історії за масштабами зростання попиту з боку однієї економіки. Приріст попиту Китаю на мідь, сталь, алюміній та енергію затьмарив комбінований ефект буму відновлення після Другої світової війни та буму 1970-х років. Швидкість індустріалізації Китаю — стиснувши в 15 років те, на що Європа та Північна Америка витратили 50 років, — призвела до того, що пропозиція постійно відставала, утримуючи ціни на високому рівні ціле десятиліття.

Як знайти дані про ціни на сировину з 1970-х років?

FRED (fred.stlouisfed.org) та World Bank Pink Sheet — найкращі безкоштовні джерела даних, починаючи з 1970-х років. World Bank Pink Sheet містить дані з 1960 року для багатьох товарів. Щодо нафти, то BP Statistical Review of World Energy (зараз — Energy Institute Statistical Review) надає річні дані про ціни на нафту з 1861 року. FRED надає щомісячні ціни на нафту WTI з 1946 року.

Чи триває новий сировинний суперцикл у 2020-х роках?

Багато товарних аналітиків та інвестиційних банків у 2021 році стверджували, що починається новий суперцикл, зумовлений трьома драйверами попиту: (1) енергетичний перехід (електромобілі, вітрові турбіни, мережеві накопичувачі потребують величезної кількості міді, літію, нікелю, кобальту); (2) недоінвестування у пропозицію під час «ведмежого» ринку 2012–2020 років; та (3) постковідні стимули для інфраструктури. Сировинний шок 2022 року (Росія–Україна) надав короткострокову підтримку. Станом на 2025 рік ситуація неоднозначна — мідь та метали для енергопереходу мають фундаментальні драйвери попиту, але слабкість сектору нерухомості Китаю пригнічує попит на сталь та залізну руду, запобігаючи загальному «бичачому» ринку сировини. Теза про суперцикл для металів енергопереходу залишається серйозним структурним аргументом.

Чому ціни на агропродукцію мають інший довгостроковий патерн, ніж енергетика та метали?

Продуктивність сільського господарства постійно зростала завдяки технологічним інноваціям — кращі сорти («Зелена революція»), вдосконалені добрива та пестициди, точне землеробство, розширення зрошення. Це зростання продуктивності здебільшого компенсувало зростання населення, утримуючи реальні ціни на агропродукцію у дуже довгостроковому тренді до зниження. Енергетика та метали стикаються з проблемою виснаження (глибші шахти, нижчий вміст руди), якої сільське господарство здебільшого уникає, оскільки землю можна використовувати повторно. Винятком є епізодичні шоки пропозиції (погода, війна, політика), які тимчасово долають тренд зростання продуктивності.

---

Основні висновки

• Сировинні суперцикли — це 10–20-річні періоди стійких цін вище тренду, зумовлені структурними змінами у світовому попиті/пропозиції; вони відрізняються від звичайної короткострокової волатильності цін.
• Сировинний суперцикл 1970-х років визначався нафтовим ембарго 1973 року та нафтовими шоками 1979 року через іранську революцію (ціни на нафту зросли вчетверо, а потім подвоїлися), а також стрибками цін на продовольство через закупівлі зерна СРСР.
• «Ведмежий» ринок 1980–1990-х років був зумовлений реакцією пропозиції на високі ціни 1970-х: зростанням видобутку нафти за межами OPEC (Північне море, Аляска), підвищенням продуктивності в агросекторі та надлишком алюмінію після розпаду СРСР.
• Китайський суперцикл 2000-х років (2001–2011) був найбільшим у сучасній історії: мідь зросла в 7 разів до 4,60 дол./фунт; нафта досягла 147 дол./барель; залізна руда зросла з 12 до 190 дол./тонна — все це було спричинено безпрецедентною індустріалізацією Китаю.
• Фінансова криза 2008 року створила найстрімкіший обвал сировини в сучасній історії: нафта впала на 80% за п’ять місяців, мідь втратила 70% вартості; відновлення було таким же швидким після масштабних політичних стимулів.
• «Ведмежий» ринок 2012–2020 років відображав реакцію пропозиції на ціни 2000-х: сланцевий бум у США, хвиля інвестицій у видобуток та сповільнення зростання Китаю спричинили багаторічне падіння цін на енергоносії та метали.
• Сировинний шок 2022 року (Росія–Україна) був найвагомішим збоєм поставок з 1970-х років, одночасно вплинувши на нафту, газ, пшеницю та добрива, що призвело до найгіршої енергетичної кризи в Європі за десятиліття.
• Історичні дані про ціни на сировину доступні безкоштовно на FRED (fred.stlouisfed.org), World Bank Pink Sheet та IMF Primary Commodity Prices — вони надають дані з 1960-х років або раніше для основних товарів.

Related Reading

To deepen your understanding of the topics covered in this article, explore these related guides: the supply-demand shifts behind each major price move, how traders use historical context in their current analysis and the volatility patterns these cycles create for market participants.