
LNG проти LPG: пояснення ключових відмінностей (склад, зберігання, використання та роль на ринку)
Визначення LNG та LPG
LNG (скраплений природний газ) — це переважно метан, охолоджений до −162°C для переведення у рідкий стан з метою транспортування великими партіями. LPG (скраплений нафтовий газ) — це пропан та/або бутан, що зберігаються у рідкому вигляді під помірним тиском при температурі навколишнього середовища. Це різні види палива з різним складом, різними вимогами до зберігання, різними ринками збуту та дуже відмінною динамікою цін. Плутанина зрозуміла — в обох назвах є слова «скраплений» та «газ», — але вони виконують абсолютно різні функції у глобальних енергетичних ланцюгах постачання.
Зміст
- Що таке LNG
- Що таке LPG
- Короткий огляд ключових відмінностей
- Як і звідки це видобувається
- Зберігання та транспортування: чому це важливо для судноплавства
- Використання: що живить кожне з видів палива
- Цінові орієнтири LNG та спотовий ринок
- Бум експорту LNG зі США
- LNG-бункерування: IMO 2020 та суднове паливо
- Часті запитання
- Ключові висновки
Що таке LNG
LNG розшифровується як liquefied natural gas (скраплений природний газ). Це природний газ — переважно метан (CH4), той самий, що використовується для опалення та приготування їжі, — охолоджений приблизно до −162°C, після чого він стає рідким і займає близько 1/600 свого газоподібного об’єму.
Саме це зменшення об’єму є головною метою. Газопроводи дорогі та географічно обмежені — ви не можете прокласти трубу через океан. Скрапивши газ, його можна завантажити на спеціалізоване судно, перевезти в будь-яку точку світу та регазифікувати у пункті призначення для подальшого використання у трубопровідних мережах.
LNG не є паливом у самому собі, як дизель чи бензин. Це природний газ у зручному для транспортування стані. На терміналі призначення він знову нагрівається до газоподібного стану (регазифікація) і подається в мережу газопроводів. З точки зору споживача, він отримує природний газ — фаза LNG була лише механізмом транспортування.
Глобальна торгівля LNG величезна. У 2023 році в усьому світі було транспортовано приблизно 404 мільйони тонн LNG, що робить його одним із найбільших товарних ринків у світі за вартістю. Катар, Австралія та США є трьома найбільшими експортерами.
Що таке LPG
LPG розшифровується як liquefied petroleum gas (скраплений нафтовий газ). Це суміш пропану (C3H8) та бутану (C4H10) — важчих вуглеводневих газів, які вилучаються або під час переробки природного газу, або під час нафтопереробки.
На відміну від LNG, LPG не потребує екстремального холоду, щоб залишатися рідким. При кімнатній температурі помірного тиску (приблизно 8–20 бар, або 115–290 psi) достатньо, щоб зберігати пропан у рідкому стані. Бутан скраплюється при ще нижчому тиску. Саме тому LPG можна зберігати у стандартних балонах та резервуарах під тиском — звичних газових балонах, що використовуються для барбекю, туристичних пальників та сільського опалення.
LPG — це окремий продукт, відмінний від природного газу. Пропан і бутан мають іншу молекулярну структуру, іншу енергоємність та інші сфери застосування, ніж метан. Вони природним чином присутні у невеликих кількостях у потоках природного газу і виділяються під час його переробки; вони також утворюються як побічні продукти під час переробки сирої нафти.
Глобальна торгівля LPG становить близько 120 мільйонів тонн на рік. Сполучені Штати, які виробляють величезні обсяги пропану та бутану як побічних продуктів під час видобутку сланцевого газу в басейнах Перміан та Марцеллус, стали найбільшим експортером LPG у світі з середини 2010-х років.
Короткий огляд ключових відмінностей
| Характеристика | LNG | LPG |
|---|---|---|
| Основний компонент | Метан (CH4) | Пропан (C3H8) та/або Бутан (C4H10) |
| Метод скраплення | Охолодження до −162°C | Стиснення (помірний тиск) |
| Температура зберігання | Кріогенна (дуже низька) | Навколишнього середовища |
| Тиск зберігання | Близький до атмосферного | Під тиском (8–20 бар) |
| Тип судна | LNG-танкер (кріогенний) | LPG-танкер (під тиском/напіврефрижератор) |
| Головне джерело | Родовища природного газу | Газопереробні заводи; нафтопереробні заводи |
| Основне використання | Електрогенерація, промисловість, комунальне господарство | Опалення, приготування їжі, автогаз, нафтохімія |
| Ціновий орієнтир | JKM, TTF, Henry Hub | Argus, пропан Mont Belvieu |
| Типовий покупець | Комунальні підприємства, газорозподільні компанії | Домогосподарства, дистриб’ютори автогазу, нафтохімічні заводи |
Як і звідки це видобувається
Виробництво LNG
LNG бере свій початок на родовищі природного газу. Сирий природний газ видобувається, очищується від домішок (CO2, H2S, вода, ртуть), а потім скраплюється на терміналі зрідження. Скраплення вимагає потужного холодильного обладнання — компресори, що працюють від газових турбін, охолоджують газ у кілька етапів, поки він не досягне −162°C.
Великі термінали зрідження (так звані технологічні лінії — trains):
– Катар: розширення North Field — найбільший у світі проєкт LNG; Qatargas та RasGas
– Австралія: APLNG, Gorgon, Wheatstone, Ichthys, Prelude (офшорна установка FLNG компанії Shell)
– США: Sabine Pass (Cheniere), Corpus Christi (Cheniere), Freeport, Cove Point, Cameron
– Росія: Сахалін-2, Ямал СПГ, Арктик СПГ-2 (під санкціями після 2022 року)
Виробництво LPG
LPG виробляється двома способами:
-
Переробка газу: природний газ із свердловин містить невеликий відсоток пропану та бутану поряд із метаном. Газопереробні заводи вилучають ці важчі компоненти для окремого продажу. Видобуток сланцевого газу в США (особливо попутного газу з нафтових свердловин басейну Перміан) дає великі обсяги LPG таким чином.
-
Нафтопереробка: під час переробки сирої нафти пропан і бутан утворюються як побічні продукти. Установки каталітичного крекінгу та гідрокрекінгу генерують значні обсяги LPG. Нафтопереробні заводи Близького Сходу та узбережжя Мексиканської затоки в США є значними виробниками LPG.
Зберігання та транспортування: чому це важливо для судноплавства
Вимоги до зберігання та транспортування LNG та LPG настільки відрізняються, що вони використовують абсолютно різні флоти суден, термінальну інфраструктуру та процедури обробки.
Зберігання та перевезення LNG
LNG повинен зберігатися при температурі −162°C. Танкери-газовози для LNG — це ізольовані кріогенні судна, найскладніші з технічної точки зору. Вони мають подвійний корпус із вакуумно-ізольованими внутрішніми резервуарами (зазвичай сферичні танки типу Moss або мембранні танки). Навіть за наявності ізоляції невелика частина LNG постійно випаровується (так званий «відпарний газ»). Сучасні LNG-танкери використовують цей газ як паливо для судна, замість того щоб його спалювати або викидати.
Місткість LNG-танкерів варіюється від приблизно 70 000 м³ (малі судна для невеликих портів) до 266 000 м³ для найбільших суден класу Q-Max, які обслуговують лише експортні термінали Катару. Стандартний великий танкер вміщує близько 174 000 м³.
Термінали імпорту LNG потребують обладнання для регазифікації — теплообмінників, які нагрівають LNG до газоподібного стану за допомогою морської води, навколишнього повітря або процесу спалювання, — а також резервуарів для зберігання та трубопровідних підключень. Будівництво таких терміналів коштує сотні мільйонів і потребує років для узгодження та зведення.
Зберігання та перевезення LPG
Судна для перевезення LPG — це резервуарні судна під тиском або напіврефрижераторні судна, які технічно набагато простіші за LNG-танкери. При температурі навколишнього середовища пропан потребує лише невеликого надлишкового тиску (8–14 бар), щоб залишатися рідким. Напіврефрижераторні судна перевозять LPG при температурі −50°C (для пропану) або −5°C (для бутану) при нижчому тиску, що дозволяє зменшити вимоги до міцності корпусу.
Великі газовози (VLGC) перевозять до 84 000 м³ LPG. Менші газовози обслуговують регіональні поставки. LPG також можна зберігати у стандартних резервуарах під тиском на березі, без складної системи ізоляції, яка потрібна для LNG.
Ці простіші вимоги до зберігання означають, що LPG можна обробляти у набагато більшій кількості портів по всьому світу, що робить його доступнішим для ринків опалення та приготування їжі в країнах, що розвиваються, порівняно з LNG.
Використання: що живить кожне з видів палива
Кінцеве використання LNG
Основне використання LNG (після регазифікації) ідентичне трубопровідному природному газу: він живить те саме обладнання і конкурує з тими самими альтернативними видами палива.
- Електрогенерація: газові турбіни та електростанції комбінованого циклу. Японія, Південна Корея та Тайвань — країни з обмеженими власними запасами газу — імпортують LNG для забезпечення роботи своїх електромереж.
- Промислове паливо: сталеливарна, цементна, хімічна, скляна та харчова промисловості використовують природний газ і як паливо, і як хімічну сировину.
- Міське газопостачання / опалення: мережі міського газопостачання в багатьох країнах частково або повністю забезпечуються імпортним LNG.
- LNG як паливо для транспорту: великі судна (контейнеровози, балкери, круїзні лайнери) та деякі важкі вантажівки використовують LNG як паливо, особливо після впровадження екологічних стандартів IMO 2020 (див. розділ нижче).
Кінцеве використання LPG
LPG обслуговує зовсім інші ринки.
- Побутове приготування їжі та опалення: балони або резервуари LPG забезпечують домогосподарства, які не мають доступу до газопроводів — це величезний глобальний ринок у сільських районах Азії, Африки та Латинської Америки.
- Автогаз: LPG (переважно пропан) використовується як паливо для автомобілів у багатьох країнах. Туреччина, Південна Корея, Польща та Росія мають значні ринки автогазу.
- Нафтохімія: пропан та бутан є сировиною для виробництва етилену та пропілену за допомогою парового крекінгу — це вхідні компоненти для виробництва пластмас.
- Використання на НПЗ: пропан і бутан використовуються як компоненти для змішування бензину та як паливо для операцій на нафтопереробних заводах.
- Промислове використання: LPG використовується для промислового опалення, різання металів та технологічного тепла там, де потрібне портативне паливо або паливо, що зберігається на місці.
Цінові орієнтири LNG та спотовий ринок
На відміну від сирої нафти, LNG не має єдиної світової ціни. Регіональні ціни відображають локальні умови попиту та пропозиції, існують три основні орієнтири:
JKM (Japan-Korea Marker)
Опублікований S&P Global Commodity Insights (Platts), JKM є орієнтиром для LNG, що постачається до Японії та Південної Кореї — двох найбільших у світі імпортерів LNG. Ціна вказується в доларах США за MMBtu (мільйон британських теплових одиниць). JKM є найбільш ліквідною ціною на LNG в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні та використовується у контрактах по всій Азії.
TTF (Title Transfer Facility)
TTF — це ціна на нідерландському газовому хабі, домінуючий орієнтир для природного газу та LNG у Європі. Хоча технічно це ціна природного газу (для газу, що постачається в нідерландську газову мережу), TTF використовується як фактична ціна LNG у Європі, оскільки імпортний LNG безпосередньо конкурує з трубопровідним газом на європейському ринку. Ціна вказується в євро за МВт-год.
Henry Hub
Henry Hub у Луїзіані є орієнтиром NYMEX для природного газу в США — це ціна «на гирлі свердловини», від якої структурована ціна більшої частини експорту LNG зі США. Багато контрактів на постачання LNG зі США (довгострокові контракти Cheniere з азійськими покупцями) розраховуються за формулою: ціна Henry Hub плюс фіксована вартість зрідження та доставки.
Контекст історичних цін
У звичайних ринкових умовах до 2021 року JKM торгувався в діапазоні $4–10/MMBtu. Після вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року, що спричинило «гонку» Європи за LNG для заміщення російського трубопровідного газу, ціна на TTF злетіла до еквівалента понад $70/MMBtu у серпні 2022 року — безпрецедентний рівень. Ціна JKM також різко зросла, оскільки азійські покупці змушені були конкурувати з європейськими за доступні вантажі LNG. До 2024 року ціни повернулися до діапазону $10–15/MMBtu, але залишаються структурно вищими, ніж до 2021 року.
Ціни на LPG переважно публікуються через Argus Media (оцінки вартості пропану та бутану) та хаб Mont Belvieu (Техас) для пропану та бутану в США. Ринки LPG загалом менш глобалізовані, ніж ринки LNG, і мають більші регіональні цінові коливання.
Бум експорту LNG зі США
Ще у 2015 році Сполучені Штати були нетто-імпортером LNG, витрачаючи мільярди на будівництво терміналів для прийому LNG з Близького Сходу. Сланцева революція кардинально змінила ситуацію.
Видобуток сланцевого газу, переважно у басейнах Марцеллус (Пенсільванія, Західна Вірджинія) та Перміан (Техас), забезпечив США величезним надлишком дешевого природного газу. Ціни на газ на хабі Henry Hub впали до $2–4/MMBtu — значно нижче того, що платили європейські та азійські покупці за LNG з Катару та Австралії.
Арбітражна можливість була величезною. Компанії почали будувати термінали для експорту LNG — по суті, заводи зрідження, прибудовані до існуючих імпортних терміналів або побудовані з нуля на узбережжі Мексиканської затоки.
Ключові експортні термінали LNG у США:
- Sabine Pass (Луїзіана, Cheniere Energy): перший американський термінал для експорту LNG, почав роботу у 2016 році. Зараз має шість ліній зрідження із сумарною потужністю приблизно 30 млн тонн на рік (mtpa).
- Corpus Christi (Техас, Cheniere): працюють три лінії, ще три будуються.
- Freeport LNG (Техас): три лінії, приблизно 15 mtpa. Постраждав від потужного вибуху та пожежі у 2022 році, через що майже на рік вийшов із ладу.
- Cameron LNG (Луїзіана): три лінії, приблизно 12 mtpa.
- Cove Point (Меріленд, Dominion): одна лінія, приблизно 5,25 mtpa.
У 2023 році США стали найбільшим у світі експортером LNG, випередивши Катар та Австралію. Це трансформувало ринки газу в США — ціни на Henry Hub тепер більш чутливі до світового попиту на LNG, ніж раніше, а США стали ключовим постачальником для європейських та азійських покупців.
Енергетична криза Росія-Україна значно прискорила європейський попит на LNG зі США. Європа почала диверсифікувати джерела, відходячи від російського трубопровідного газу (який до 2022 року забезпечував приблизно 40% європейського споживання) на користь LNG зі США, Катару та Норвегії. У Німеччині, Італії, Нідерландах та Фінляндії були швидко розгорнуті нові плавучі установки для зберігання та регазифікації (FSRU) для імпорту LNG.
LNG-бункерування: IMO 2020 та суднове паливо
Один із найбільш швидкозростаючих напрямків використання LNG — це паливо для суден, ринок, відомий як LNG-бункерування.
IMO 2020 — стандарт Міжнародної морської організації щодо обмеження вмісту сірки, який набрав чинності 1 січня 2020 року, — обмежив вміст сірки в судновому паливі до 0,5% у всьому світі (і до 0,1% у визначених зонах контролю викидів). Це зробило традиційний мазут (HFO) невідповідним стандартам, якщо на суднах не встановлені скрубери для очищення вихлопних газів.
LNG практично не містить сірки і продукує мінімум твердих часток. Як суднове паливо він також суттєво знижує викиди NOx (оксидів азоту) порівняно з мазутом. Для нових суден, власники яких хочуть уникнути інвестицій у скрубери та підготуватися до майбутніх вуглецевих норм, LNG став привабливим альтернативним паливом.
Судна, що працюють на LNG, сьогодні включають великі контейнеровози (мегасудна CMA CGM, судна MSC), круїзні лайнери (AIDA, MSC Cruises), автовози та пороми. Станом на 2025 рік LNG є домінуючим альтернативним судновим паливом за розміром флоту, хоча аміак і метанол стають конкурентами для нових суден, орієнтованих на відповідність стандартам 2030-х років.
Інфраструктура для LNG-бункерування — порти та спеціальні судна-бункерувальники — розвивається, але все ще обмежена лише великими портами. Порт Роттердама, Сінгапур, Зебрюгге та кілька інших хабів вже налагодили операції з LNG-бункерування. Менші порти часто не можуть здійснювати бункерування LNG, що обмежує географію заправки суден на такому паливі.
Часті запитання
Чи можна зберігати LNG та LPG в одних і тих самих резервуарах?
Ні. Вони вимагають абсолютно різної інфраструктури. Для LNG потрібні кріогенні резервуари, здатні утримувати рідину при −162°C, з вакуумною або піноізоляцією та системами керування відпарним газом. LPG потребує резервуарів під тиском, розрахованих на 8–20 бар при температурі навколишнього середовища. Ці дві системи несумісні і обслуговують різні термінали та складську інфраструктуру.
Чи дешевший LPG за LNG?
Вони обслуговують різні ринки і не є безпосередньо порівнюваними на одиницю об’єму. Ціна LPG (пропану) залежить від енергоємності і конкурує з мазутом та природним газом як паливо для опалення будинків. Ціна LNG визначається як для масового енергетичного товару для промислових та комунальних покупців. У розрахунку на енергетичну одиницю (MMBtu), LPG зазвичай дорожчий за LNG для великих промислових споживачів, але завдяки доступності LPG (не потрібна трубопровідна інфраструктура) він є економічно конкурентним для сільських домогосподарств, де він є єдиною практичною альтернативою.
Чи конкурує LNG з LPG на ринку?
Лише частково, у деяких сферах опалення та промислових застосуваннях. У країнах, де LPG домінує в сільському опаленні (частини Європи, Південно-Східна Азія), розширення поставок LNG та інфраструктури може замінити LPG у деяких комерційних цілях. Але основні споживчі ринки здебільшого розділені: LNG обслуговує електростанції, міські мережі газопостачання та великих промислових споживачів; LPG обслуговує сільські домогосподарства, ринок автогазу та нафтохімічну сировину.
Чому європейські ціни на LNG так драматично злетіли у 2022 році?
Росія забезпечувала приблизно 40% природного газу в ЄС через трубопроводи (Північний потік-1, Ямал-Європа, Турецький потік) до вторгнення в Україну у 2022 році. Оскільки ЄС запровадив санкції, а Росія скоротила або припинила постачання, Європі потрібно було швидко замінити величезний обсяг газу. LNG був єдиною альтернативою, яку можна масштабувати, але глобальна пропозиція LNG є відносно фіксованою в короткостроковій перспективі — неможливо швидко побудувати нові термінали зрідження. Гонка за доступні партії LNG підштовхнула ціни JKM та TTF до рекордних позначок.
Що таке «арбітраж LNG» і чому це важливо для судноплавства?
Арбітраж LNG означає практику спрямування вантажів LNG туди, де цінова різниця виправдовує витрати на доставку. Якщо ціна JKM в Азії на $5/MMBtu вища за ціну TTF плюс додаткові витрати на фрахт при зміні курсу з Європи до Азії, власник вантажу перенаправить танкер в Азію. Цей арбітраж пов’язує регіональні ціни на LNG, а судноплавний ринок — зокрема фрахтові ставки на LNG-танкери — є механізмом, який передає цінові сигнали між регіонами. Коли відкриваються вікна для арбітражу, попит на LNG-танкери зростає, підштовхуючи вгору денні ставки на фрахт.
Чи існує глобальний ф’ючерсний ринок LNG?
Так, але він менш ліквідний, ніж ринок сирої нафти чи європейського газу. CME Group та ICE пропонують ф’ючерсні контракти на LNG, прив’язані до JKM та інших орієнтирів. Сінгапурська біржа (SGX) пропонує похідні інструменти, прив’язані до JKM. Проте більша частина ринку LNG все ще працює через довгострокові контракти на постачання (на 15–20 років), які історично були прив’язані до цін на нафту, а не до цін на газових хабах. Ринок поступово переходить до спотової та короткострокової торгівлі, все частіше використовуючи JKM та TTF як цінові орієнтири, але ця трансформація ще не завершена.
Ключові висновки
- LNG — це скраплений природний газ (переважно метан), охолоджений до −162°C для морських перевезень великими партіями, з подальшою регазифікацією у місці призначення для подачі у газопровідну мережу.
- LPG — це скраплений нафтовий газ (пропан та/або бутан), який зберігається у рідкому стані під помірним тиском при температурі навколишнього середовища; використовується для опалення, приготування їжі, як автогаз та хімічна сировина.
- Ключова фізична відмінність: LNG потребує кріогенного зберігання (−162°C), LPG — лише стиснення при звичайній температурі. Це вимагає використання абсолютно різних типів суден, інфраструктури терміналів та витрат на обслуговування.
- Орієнтири цін на LNG: JKM (Азія), TTF (Європа) та Henry Hub (США) — регіонально диференційовані ціни, що відображають вартість транспортування газу танкерами між ринками.
- Сланцева революція перетворила США з імпортера LNG на найбільшого світового експортера до 2023 року завдяки терміналам у Sabine Pass, Corpus Christi, Freeport, Cameron та Cove Point.
- Енергетична криза через Росію та Україну (2022) спровокувала масовий перехід Європи з російського трубопровідного газу на імпортний LNG, що призвело до рекордних цін JKM та TTF та прискорило інвестиції в інфраструктуру імпорту LNG.
- LNG-бункерування — використання LNG як палива для суден — є ринком, що зростає завдяки екологічним правилам IMO 2020; ключовими хабами є Роттердам, Сінгапур та Зебрюгге.
- LNG та LPG обслуговують фундаментально різні ринки і їх не слід плутати — розуміння того, про яку сполуку йдеться, є важливим для аналізу товарних ринків та судноплавства.
Related Reading
To deepen your understanding of the topics covered in this article, explore these related guides: the broader family of hydrocarbon liquids separated during gas processing and how gas-fired generation links these fuels to power pricing.
Continue Reading
More guides from Understanding Commodities

Ринок соєвого шроту: аналіз та ціноутворення
Огляд ринку соєвого шроту: що це таке, як його виробляють, різниця між протеїном 44% та 48%, маржа переробки (crush spread)...
Read article →
Фундаментальний аналіз сировини: практичний посібник для трейдерів
Що таке фундаментальний аналіз сировини? Практичний покроковий посібник — моделі попиту/пропозиції, звіти WASDE, EIA, дані COT, а також вплив фундаментального...
Read article →
Провідні країни-виробники сечовини: рейтинги та аналіз ринку
Які країни виробляють найбільше сечовини? Рейтинг Китаю, Росії, Катару та інших країн, залежність від природного газу, експортні обмеження та пояснення...
Read article →
